Навколо теми безбар’єрності існує чимало стереотипів. Деякі з них настільки поширені, що ми навіть не замислюємося, чи відповідають вони дійсності.

Міф 1. Безбар’єрність потрібна лише людям з інвалідністю.

Насправді безбар’єрне середовище робить життя комфортнішим для всіх: батьків із дитячими візочками, людей старшого віку, дітей, людей після травм, велосипедистів та багатьох інших.

Міф 2. Безбар’єрність — це лише про пандуси.

Пандуси є лише одним із елементів доступності. Безбар’єрність також охоплює доступ до інформації, цифрових послуг, освіти, працевлаштування та громадської участі.

Міф 3. Створення доступного середовища — це справа лише держави.

Насправді кожен із нас може зробити свій внесок: бути уважним до потреб інших, використовувати коректну лексику, допомагати людям орієнтуватися в просторі чи інформації.

Міф 4. Безбар’єрність потрібна лише зараз.

Доступність — це інвестиція в майбутнє. Упродовж життя кожна людина може зіткнутися з тимчасовими або постійними обмеженнями, тому комфортне середовище важливе для всіх.

Безбар’єрність — це не привілей для окремих людей. Це сучасний підхід до розвитку суспільства, у якому кожен має можливість жити, навчатися, працювати та реалізовувати свій потенціал без зайвих перешкод.